Длинна mp3: 04:53
Текст произведения: 305
Оценка: 0 Мне нравится Мне не нравится
Публикация: 2016-09-27
Старшини нишком стали за дубом, а під дубом сидить сліпий кобзар кругом його запорожці і гайдамаки. Кобзар співає з повагою і неголосно. Ой волохи, волохи, Вас осталося трохи І ви, молдавани, Тепер ви не пани Ваші господарі Наймити татарам, Турецьким султанам, В кайданах, в кайданах Годі ж, не журіться Гарно помоліться, Братайтеся з нами, З нами, козаками Згадайте Богдана, Старого гетьмана Будете панами, Та, як ми, з ножами, З ножами святими, Та з батьком Максимом Сю ніч погуляєм, Ляхів погойдаєм, Та так погуляєм, Що аж пекло засміється, Земля затрясеться, Небо запалає... Добре погуляєм Запорожець Добре погуляєм Правду старий співа, як не бреше. А що б то з його за кобзар був, якби не волох Кобзар Та я й не волох так тілько був колись у Волощині, а люде й зовуть Волохом, сам не знаю за що. Запорожець Ну, та дарма утни ще яку-небудь. Ану лишень про батька Максима ушквар. Гайдамака Та не голосно, щоб не почула старшина. Запорожець А що нам ваша старшина? Почує, так послуха, коли має чим слухати, та й годі. У нас один старший батько Максим а він як почує, то ще карбованця дасть. Співай, старче Божий, не слухай його. Гайдамака Та воно так, чоловіче я це й сам знаю, та ще ось що не так пани, як підпанки, або поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Запорожець Брехня Співай, старче Божий, яку знаєш, а то й дзвона не діждемо поснемо. Гуртом Справді поснемо співай яку-небудь. Кобзар (співає) Літа орел, літа сизий Попід небесами Гуля Максим, гуля батько Степами-лісами. Ой літає орел сизий, А за ним орлята Гуля Максим, гуля батько, А за ним хлопята. Запорожці ті хлопята, Сини його, діти, Поміркує, загадає, Чи бити, чи пити, Чи танцювать, то й ушкварять, Аж земля трясеться. Заспіває заспівають, Аж лихо сміється. Горілку, мед не чаркою Поставцем черкає, А ворога, заплющившись, Ката, не минає. Отакий-то наш отаман, Орел сизокрилий І воює і гарцює З усієї сили Нема в його ні оселі, Ні саду, ні ставу... Степ і море скрізь битий шлях, Скрізь золото, слава. Шануйтеся ж, вражі ляхи, Скажені собаки Йде Залізняк Чорним шляхом, За ним гайдамаки. Запорожець Оце то так Вчистив, нічого сказати і до ладу, і правда. Добре, далебі, добре Що хоче, то так і втне. Спасибі, спасибі. Гайдамака Я щось не второпав, що він співав про гайдамаків? Запорожець Який-бо ти бевзь і справді Бачиш, ось що він співав щоб ляхи погані, скажені собаки, каялись, бо йде Залізняк Чорним шляхом з гайдамаками, щоб ляхів, бачиш, різати... Гайдамака І вішати, і мордувати Добре, єй-богу, добре Ну, це так Далебі, дав би карбованця, якби був не пропив учора Шкода Ну, нехай стара вязне, більше мяса буде. Поборгуй, будь ласкав, завтра оддам. Утни ще що-небудь про гайдамаків. Кобзар До грошей я не дуже ласий. Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму а охрипну чарочку-другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Слухайте ж, панове громадо Ночували гайдамаки В зеленій діброві, На припоні пасли коні, Сідлані, готові, Ночували ляшки-панки В будинках з жидами, Напилися, простяглися Та й... Громада Цить лишень Здається, дзвонять. Чуєш?.. Ще раз... о.. Задзвонили, задзвонили Пішла луна гаєм. Ідіть же ви та молітесь, А я доспіваю.