Тарас шевченко аудиокнига скачать

За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий добрі ребра Й серце розбиває. Розбиває, та не вип'є Живущої крові Воно знову оживає І сміється знову. Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави бога, Великого бога. Не нам на прю з тобою стати Не нам діла твої судить Нам тілько плакать, плакать, плакать І хліб насущний замісить Кровавим потом і сльозами. Кати згнущаються над нами, А правда наша п'яна спить. Коли вона прокинеться? Коли одпочити Ляжеш, боже, утомлений? І нам даси жити Ми віруєм твоїй силі І духу живому. Встане правда встане воля І тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. А поки що течуть ріки, Кровавії ріки За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Отам-то милостивії ми Ненагодовану і голу Застукали сердешну волю Та й цькуємо. Лягло костьми Людей муштрованих чимало. А сльоз, а крові? Напоїть Всіх імператорів би стало З дітьми і внуками, втопить В сльозах удов'їх. А дівочих, Пролитих тайне серед ночі А матерних гарячих сльоз А батькових старих, кровавих, Не ріки море розлилось, Огненне море Слава Слава Хортам, і гончим, і псарям, І нашим батюшкам-царям Слава. І вам слава, сині гори, Кригою окуті. І вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся поборете, Вам бог помагає За вас правда, за вас сила І воля святая Чурек і сакля все твоє, Воно не прошене, не дане, Ніхто й не возьме за своє, Не поведе тебе в кайданах. А в нас.. На те письменні ми, Читаєм божії глаголи.. І од глибокої тюрми Та до високого престола Усі ми в золоті і голі. До нас в науку ми навчим, Почому хліб і сіль почім Ми християне храми, школи, Усе добро, сам бог у нас Нам тілько сакля очі коле Чого вона стоїть у вас, Не нами дана чом ми вам Чурек же ваш та вам не кинем, Як тій собаці Чом би нам Платить за сонце не повинні Та й тілько ж то Ми не погане, Ми настоящі християне, Ми малим ситі.. А зате Якби ви з нами подружили, Багато б дечому навчились У нас же й світа, як не те Одна Сибір неісходима, А тюрм а люду.. Що й лічить Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує У нас Святую Біблію читає Святий чернець і научає, Що цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив. Тепер на небі. Об бачите, які у нас Сидять на небі Ви ще темні, Святим хрестом не просвіщенні, У нас навчіться.. В нас дери, Дери та дай, І просто в рай, Хоч і рідню всю забери У нас чого то ми не вмієм? І зорі лічим, гречку сієм, Французів лаєм. Продаєм Або у карти програєм Людей не негрів а таких Таки хрещених но простих. Ми не гішпани крий нас, боже, Щоб крадене перекупать, Як ті жиди. Ми по закону.. По закону апостола Ви любите брата Суєслови, лицеміри, Господом прокляті. Ви любите на братові Шкуру, а не душу Та й лупите по закону Дочці на кожушок, Байстрюкові на придане, Жінці на патинки. Собі ж на те, що не знають Ні діти, ні жінка За кого ж ти розіп'явся, Христе, сине божий? За нас, добрих, чи за слово Істини чи, може, Щоб ми з тебе насміялись? Воно ж так і сталось. ... Повністю -