Скачать через торрент аудиокниги саймак

Аудиокнига Не згадають 2014 п.у. Dran ANDREW x САЙМАК Манхэттан в mp3 формате. На сайте можно найти текст произведения. Всё композиции сайта можно слушать когда у вас нет желания читать бумажные книги.

Длинна mp3: 03:26

Текст произведения: 288

Оценка: 0     Мне нравится     Мне не нравится

Публикация: 2017-01-03

СкачатьРазмер файла - 8.69 MB
Другие песни исполнителя

Текст песни:

Не стих, просто голос притих про тих, кому не стало часу далі з нами іти... ANDREW Я так привик вже виливати біль цей на папері, Закрити двері, не відкривши власний світ, І я один навколішки присів, питаю в неба, Куди біжить так час? Вже за спиною стільки літ. І пам'ять цю уривками не стерти в прах і не спалити, Не закопаєш в землю, не викинеш з вікна, Лиш залишається змиритись, вклонитись за прожите, І не тримати час, що хитко так минає. Чия тому вина, що сльози по щоках - ріка, І наче лезом по душі, коли немає поруч рідних, Так важко жити в світі без капельки добра, Багаті ми словами, та щирістю душі ми бідні. Нам так бракує теплих слів і втрачених людей, Вони немов загублені, що розчинились у повітрі. Нас не згадають потім, нас не згадають і тепер, Лише б не залишитися самотнім в цьому світі. Приспів І прийде той день, прийде той час, Ніхто не згадає про нас... Стихнуть небеса, сльози як роса. І ми вже не розправимо крила. І прийде той день, прийде той час, ніхто не згадають про нас... У душі гроза, ми не вернемося назад. Музика все що лишилось... САЙМАК І я один із тих, кому не стало сил пробачити собі, побачити цей світ чужими очима. Небеса скажіть чого я досягнув коли вже другий десяток років за плечима. (За плечима...) А що змінилось, хібащо в рідних сивина на скронях. Та сама лайф, хіба частіше вже мучить безсоння. Босоніж по кімнаті ранком, чай на підвіконні. Знову за вікном рух без кордонів, всі такі невгамовні. Стіни бетонні висоток на денному дозорі. Чимало бачили та промовчать про будні сурові. Подзвонить друг спитає, які плани сьогодні, що новго? А в нас все заїбца братан всі живі і здорові. Вчора гортав фотоальбом, пам'ять напалм наче... Ностальгія за тими, кого вже не побачим. Прийде момент коли і нам не стане сил, брачо. Цікаво чи будуть ті, хто за нами заплаче.